МОВНИЙ ПАТРУЛЬ

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на но¬ги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

Досконале володіння мовою потрібне кожній людині. Але досягти цього неможливо відразу. Потрібна тривала, наполеглива праця над збагаченням знань щодо правил, закономірностей мови, над розвитком умінь щодо використання її можливостей.

Конкурс «Подорож до країни філології»

Поясніть значення фразеологізмів і з трьома скласти речення.

Собаку з’їсти , брати за душу , накивати п’ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав.

2. З’ясуйте значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми.

1. Тримати язик за зубами — розпустити язика

2 Побачити світ — піти зі світу

3. Рукою подати — за тридев’ять земель

4. Набрати води в рота — точити ляси

Викинути з голови , передати куті меду , дивитися крізь пальці (не помічати), ні за холодну воду не братися.

За певний час вивчіть та промовте скоромовки (2 хв.)

1. Бубоніла діду баба: «Ой , не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».

2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка. Скоромовить вовк почав – ледь язик не поламав»

4. Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів

Барбарис, літературний

Закінчи прислів'я

Слово до слова — ... (зложиться мова)

Лагідне слово — ... (ключ до серця)

На чужий роток — ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш)

Слухай сто разів, ... (а говори раз)

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу)

Від гарних слів... (язик не облізе)

Умієш говорити — ... (умій слухати)

Краще мовчати... (аніж брехати)

Гостре словечко коле …(сердечко)

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен з нас , аби тільки було для цього бажання – це також обов’язок кожної культурної людини, тому пропонуємо використовувати ввічливі слова та активно користуватися правилами культури мовлення .

Нехай щастить!!!!

До нових зустрічей у «Мовному патрулі»!

 


В нашому училищі почав працювати «Мовний патруль» . Метою якого є вдосконалення мовлення учнів нашого училища.

Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Адже мовлення людини визначає її інтелектуальний рівень, її походження  та моделює її поведінку в соціумі. Та, на жаль, культура нашого мовлення не завжди висока. У спілкуванні трапляються діалектні слова, жаргонізми, слова-паразити, вульгаризми.

Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу".

Чи замислюєтеся ви над тим, що і як говорите в повсякденному житті? Звичка вживати в розмові слова-паразити є досить поширеною. Засмічення мови відбувається непомітно для самої людини, так що найчастіше вона і сама не помічає того, що звично використовує такі слова-зв'язки, які не несуть смислового навантаження, але збіднюють мову.

«Значить», «як його», «ну», «це», «це саме», «так би мовити», «загалом», «чи бачиш», «типу того», «як би», «в такому плані » – ось лише невеликий перелік  "експонатів", що відносяться до мовної паразитології. Деякі з таких слів вживає у своїй розмові більшість людей, що говорять зовсім грамотно. Словами-паразитами вони стають, коли їх вживають дуже часто і зовсім не до речі. Іноді одне або декілька слів-паразитів людина несвідомо вживає майже в кожному реченні.

Також, до таких слів належать і лексичні паразити як : піпець, капець  та інші «пі-пі» слова.

Для того щоб позбутися звички вживати слова - паразити  пропонуємо до вашої уваги «Антипаразитні вправи»

1. Щоб позбутися слів і звуків-"паразитів", спробуйте записати себе на диктофон. Це допоможе вам почути себе збоку і "виловити" своїх паразитів. Коли ви будете "знати їх в обличчя", вам буде легше їх контролювати.

Уявіть, що слово – паразит – це гидкий слизняк.

2. Спосіб «Штрафи». Берете 50  гривень, розмінювати на монети по 50 копійок, складаєте в мішечок і з цим мішечком - на роботу, в колектив. Відразу попереджаю всіх, з ким вам доведеться спілкуватися: «Я вирішив відвикати від вживання слів-паразитів. Як тільки ви почуєте, що я виголосив своє улюблене «пі-пі» слово  (або що там у нас в улюблених?), Вказуєте мені на це і вимагаєте, щоб я заплатив штраф ». Штраф монеткою ви платите тому, хто виявив у вас паразита.

3.Спосіб «Кукуріку». Всякий раз, як ви вимовите своє слово-паразит, кукурікати, або нявкати, або квакають. Можете вимовляти: «Я редиска!». Краще робити це у своєму колі. Але і на роботі можна, якщо ви, звичайно, з клієнтами не працюєте і не учітельствуете. Попросіть своїх близьких або колег зупинити вас відразу ж, як ви виголосили паразит, і попросити кукарекнуть. Кажуть, що цей спосіб позбавить вас від паразитів за 3-4 тижні. Можете перевірити!

Про інші вправи ми розповімо в наступній зустрічі.

А на закінчення нашої « Мовної хвилинки», ми пропонуємо до вашої уваги рубрику «Хвилинку – веселику

ПИСАННЯ Й КУСАННЯ

Один дресирувальник років з п'ять

учив свиню писать і малювать,

та не навчилася нічому тупорила,

лише учителя за ногу укусила.

В літературі теж: хто не навчився писати,

той критиком стає, щоб іншого кусати.

 

РОМАНТИКИ

Гарну книжечку нову

Читають хлоп'ята.

— Що це значить «романтизм»?

Питаються тата.

— О, знайшли про що питать! —

Блимнув той спідлоба.

— Це коли кістки болять.

Є така хвороба...

 Великий Сократ сказав : «Заговори, щоб я тебе побачив. », указуючи тим самим на велике значення мовлення в характеристиці людини.

 

Бережіть красу душі!!!

 

Про слова-паразити

Чи замислюєтеся ви над тим, що і як говорите в повсякденному житті? Звичка вживати в розмові слова-паразити є досить поширеною. Засмічення мови відбувається непомітно для самої людини, так що найчастіше вона і сама не помічає того, що звично використовує такі слова-зв'язки, які не несуть смислового навантаження, але збіднюють мову.

«Значить», «як його», «ну», «це», «це саме», «так би мовити», «загалом», «чи бачиш», «типу того», «як би», «в такому плані » – ось лише невеликий перелік  "експонатів", що відносяться до мовної паразитології. Деякі з таких слів вживає у своїй розмові більшість людей, що говорять зовсім грамотно. Словами-паразитами вони стають, коли їх вживають дуже часто і зовсім не до речі. Іноді одне або декілька слів-паразитів людина неусвідомлено вживає майже в кожному реченні.

Як правило, засмічення мови такими словами відбувається, коли людина

 хвилюється, затинається, робить паузи в промові, утруднюється підшукати потрібне слово чи порівняння. Буває і так, що слова-паразити свідомо включаються до розмову, щоб отримати додатковий час на обдумування відповіді на дуже незручне запитання. Найчастіше ж непотрібні і шкідливі розмовні конструкції з’являються від підвищеного хвилювання або поспіху.  Слова-паразити характерні не лише для тих, у кого малий словниковий запас. Ними зловживають і у високоосвіченому середовищі. Навіть мовознавці цим грішать. Найбільш поширені — «власне», «властиво». Слова-паразити характерні і для мови наших перших осіб у державі, н-д, Леонід Кучма зловживав фразою «як кажуть». 

Психолінгвісти вибудували власну теорію, за якою завдяки словам-паразитам можна охарактеризувати світогляд і характер їхнього носія. За цією теорією, «паразит» «як кажуть» вказує на людину, невпевнену у своїх діях, словах, думках.

Слово «просто» притаманне людям, схильним вважати, що життя повинно бути простим і логічним. «Просто» найчастіше виголошують в своїй промові ті люди, думка яких не може бути самостійною. Вони сильно залежать від свого оточення, і бояться узяти на себе хоч якусь відповідальність. Ще ці люди часто виправдовуються, ніж остаточно «падають» в очах знайомих людей.

Той, хто вживає слово-паразит «насправді», хоче відкрити людям очі на правду життя і уявляє себе своєрідним борцем за істину. «Насправді» - вірна ознака самовпевнених і егоїстичних людей. Вони довіряють виключно собі, своєму досвіду і своїй думці. Зазвичай, людині-«насправді» нелегко завести друзів, адже вона вважає себе одного єдиним і неповторним. Навколишні ж люди – це просто публіка, безлика маса для його життєвих виступів.

 «Самі розумієте» — характеризує людину як боязку, яка постійно прагне перед усіма вибачатися.

«Коротше» — це показник квапливості, агресії, нервозності. Швидше за все, людина, яка вживає це слово володіє холеричним типом темпераменту. Деяких з таких людей можна зараховувати до людей з неврівноваженою нервовою системою.Ще це слово часто зустрічається у дуже балакучих людей.

«Це саме» найчастіше говорять ті люди, яким не хочеться виконувати свою роботу. Можливо, вони ненадійні і імпульсивні, так що не варто на них дуже сильно сподіватися. До того ж, такі особи дуже вправно уникають всяких покарань, швидко звалюючи свою провину на тих, хто виявився поруч.

«Взагалі-то» — слово, що зустрічається у невпевнених в собі людей. Але, на відміну від «до речі», ці особи можуть закотити такий скандал на рівному місці. Правда, роблять вони так із-за своєї невпевненості.

«Тіпа» і «значить» люблять вживати в мові справжні консерватори. Вони взагалі проти всього нового і ними невідомого, а свою думку завжди можуть довести, вдавшись до агресивного стилю бесіди.

«Як би» — це творча натура. Така особа часто проводить час на своєму власному, вигаданому світі. Саме цим виразом такі люди неусвідомлено підкреслюють свою суть, свою відірваність від соціуму, своє відношення до життя.                                         

 Боротися зі словами-паразитами не так уже й легко. Тим, у кого вони виникають через брак словникового запасу, мовознавці радять читати якомога більше класичної літератури. «Щоб уникнути паразитичних вигуків під час виступів, важливих розмов, варто говорити повільніше, ніж зазвичай, даючи самому собі час краще обдумати майбутню репліку. У побутовому спілкуванні найважчий етап у викоріненні «паразитів» – помітити, які ж саме слова засмічують твою мову. Для цього варто попросити в оточуючих звернути на це увагу і робити зауваження. А вже тоді намагатися самому контролювати мовлення. Головне — внутрішня самодисципліна». Психолог Юрій Живоглядов шлях до чистоти мови вбачає у розумінні своєї індивідуальності, бажанні вийти за межі шаблону, який нав’язується зовнішнім середовищем, та прагненні бути самим собою.

Приклади цих слів проілюстровані веселим віршем Е. Мошковського:

Жив-був цей, як його,

Ну, значить, і того,

Жило це саме

Зі своєю мамою.

Був ще один дивак-

Це загалом значить так,

І його улюблений зять.

Звали зятя

Так би мовити.

А дружину звали ну ...

А сусіда звали це ...

А його батьки-

Бачиш

І чи бачите ...

А ще якийсь е-е-е

Жив на верхньому поверсі ...

І дружили вони все ...

Ну і значить, і взагалі.

Слова-паразити, безсумнівно, заслуговують на те, щоб їм оголосили війну – розпочати терміново генеральну чистку і дезінфекцію своєї мови. Дбаймо про чистоту мови!

Щоб позбутися від "паразитів", потрібно включити внутрішній контроль. Це не так складно, як здається. Ми ж контролюємо себе, коли ходимо, їмо, чистимо зуби. Потрібно просто постійно звертати на це увагу. Як я розмовляю? Що я кажу? Як я рухаюся?

"Антипаразитні" вправи (за Л. Богуш)

1. Щоб позбутися слів і звуків-"паразитів", спробуйте записати себе на диктофон. Це допоможе вам почути себе збоку і "виловити" своїх паразитів. Коли ви будете "знати їх в обличчя", вам буде легше їх контролювати.

2. Другий крок - запис на диктофон вашої бесіди з іншою людиною. Так ви почуєте, які "сміттєві" слова у вас з'являються в умовах діалогу, коли ви зосереджені не тільки на собі, а й на співрозмовникові.

3. Третій крок - запис на відео. Тут ви і почуєте, як ви говорите, і побачите, як ви рухаєтеся. Починати одразу з відео не варто, краще рухатися поступово.

Як нема без зірок небозводу

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

                  В. Забаштинський.