ДНЗ "Вище професійне училище № 7 м. Миколаїв"

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на но¬ги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

Досконале володіння мовою потрібне кожній людині. Але досягти цього неможливо відразу. Потрібна тривала, наполеглива праця над збагаченням знань щодо правил, закономірностей мови, над розвитком умінь щодо використання її можливостей.

Конкурс «Подорож до країни філології»

Поясніть значення фразеологізмів і з трьома скласти речення.

Собаку з’їсти , брати за душу , накивати п’ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав.

2. З’ясуйте значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми.

1. Тримати язик за зубами — розпустити язика

2 Побачити світ — піти зі світу

3. Рукою подати — за тридев’ять земель

4. Набрати води в рота — точити ляси

Викинути з голови , передати куті меду , дивитися крізь пальці (не помічати), ні за холодну воду не братися.

За певний час вивчіть та промовте скоромовки (2 хв.)

1. Бубоніла діду баба: «Ой , не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».

2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка. Скоромовить вовк почав – ледь язик не поламав»

4. Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів

Барбарис, літературний

Закінчи прислів'я

Слово до слова — ... (зложиться мова)

Лагідне слово — ... (ключ до серця)

На чужий роток — ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш)

Слухай сто разів, ... (а говори раз)

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу)

Від гарних слів... (язик не облізе)

Умієш говорити — ... (умій слухати)

Краще мовчати... (аніж брехати)

Гостре словечко коле …(сердечко)

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен з нас , аби тільки було для цього бажання – це також обов’язок кожної культурної людини, тому пропонуємо використовувати ввічливі слова та активно користуватися правилами культури мовлення .

Нехай щастить!!!!

До нових зустрічей у «Мовному патрулі»!